пахвина
ПАХВИ́НА, и, ж.
Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху.
У грудинки з боку пахвини прорізають плiвки мiж зовнiшнiм шаром м'якотi i м'якоттю на реберних кiстках (з наук.-попул. літ.);
Поцобекавши півшепотом. Ладимир зло садонув його [бугая] носком чобота в пахвину (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)