Орфографічний словник української мови

пахвина

пахви́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахвина — -и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахвина — ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху. У грудинки з боку пахвини прорізають плiвки мiж зовнiшнiм шаром м'якотi i м'якоттю на реберних кiстках (з наук.-попул. літ.); Поцобекавши півшепотом. Ладимир зло садонув його [бугая] носком чобота в пахвину (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
  3. пахвина — ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху.  Словник української мови в 11 томах
  4. пахвина — Пахвина, -ни ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  Словник української мови Грінченка