Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
пахвина —
пахви́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пахвина —
ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху. У грудинки з боку пахвини прорізають плiвки мiж зовнiшнiм шаром м'якотi i м'якоттю на реберних кiстках (з наук.-попул. літ.); Поцобекавши півшепотом. Ладимир зло садонув його [бугая] носком чобота в пахвину (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
пахвина —
ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху.
Словник української мови в 11 томах
пахвина —
Пахвина, -ни ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Словник української мови Грінченка