паяний
ПА́ЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пая́ти.
Однією з головних умов успішного спаювання є щільний стик паяного твердого тіла і рідкого припою (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами.
Паяний чайник;
Паяна кастрюля.
Словник української мови (СУМ-20)