паяний

па́яний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до паяти.

2》 у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами.

Значення в інших словниках

1. паяний — па́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. паяний — ПА́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пая́ти. Однією з головних умов успішного спаювання є щільний стик паяного твердого тіла і рідкого припою (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами. Паяний чайник; Паяна кастрюля.  Словник української мови у 20 томах
3. паяний — ПА́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пая́ти. Однією з головних умов успішного спаювання є щільний стик паяного твердого тіла і рідкого припою (Знання.., 2, 1966, 30). 2. у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами.  Словник української мови в 11 томах