паяний
ПА́ЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пая́ти.
Однією з головних умов успішного спаювання є щільний стик паяного твердого тіла і рідкого припою (Знання.., 2, 1966, 30).
2. у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами.
Словник української мови (СУМ-11)