пеон

ПЕО́Н¹, а, ч.

1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів.

Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі (з наук. літ.).

2. Те саме, що пеа́н 1.

Співати пеони.

ПЕО́Н², а, ч.

У деяких країнах Африки і Латинської Америки – сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності, юридично відміненої, але фактично існуючої, перетворився на боргового раба.

У районах [Латинської Америки] з індійським населенням багато “пеонів” (боргові раби) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. пеон — пео́н 1 іменник чоловічого роду віршова стопа пео́н 2 іменник чоловічого роду, істота батрак  Орфографічний словник української мови
2. пеон — I -а, ч. 1》 поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. 2》 Те саме, що пеан 1). II -а, ч. У США та країнах Латинської Америки 17-18 ст. – сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності перетворився на боргового раба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пеон — пео́н I пео́н, пеа́н (грец. παιάν, παιήων) віршова чотирискладова стопа (один довгий і три короткі) античної метрики (I 1). II (від ісп.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. пеон — У Лат. Америці і на пд. США сільськогосподарський робітник, зайнятий у вел. господарстві взамін за право користуватися ділянкою землі й мінімальну платню.  Універсальний словник-енциклопедія
5. пеон — ПЕО́Н¹, а, ч. 1. поет. Віршова стопа з одного довгого і трьох коротких складів. Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 101). 2. Те саме, що пеа́н...  Словник української мови в 11 томах