первомучениця ПЕРВОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж., книжн. Перша, що прийняла муки за кого-, що-небудь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках первомучениця — первому́чениця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови