первомученик ПЕРВОМУ́ЧЕНИК, а, ч., книжн. Перший, що прийняв муки за кого-, що-небудь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках первомученик — первому́ченик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови