перволіток
ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм.
1. Маля тварини або дитина на першому році життя.
Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина – і табун [коней] мов буря понесла (М. Рильський).
2. перен. Юна людина.
Пані наша була не перволіток та й не яка стара (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)