перволіток
ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм.
1. Маля тварини або дитина на першому році життя.
Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина — і табун [коней] мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).
2. перен. Юна людина.
Пані наша була не перволіток та й не яка стара (Вовчок, І, 1955, 258).
Словник української мови (СУМ-11)