перволіток

перво́літок

-тка, ч., розм.

1》 Маля тварини або дитина на першому році життя.

2》 перен. Юна людина.

Значення в інших словниках

1. перволіток — перво́лі́ток 1 іменник чоловічого роду, істота про тварину розм. перво́лі́ток 2 іменник чоловічого роду, істота маля на першому році життя; про молоду людину — перен. розм.  Орфографічний словник української мови
2. перволіток — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. перволіток — Молодик, (вона) молодка, див. парень  Словник чужослів Павло Штепа
4. перволіток — ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм. 1. Маля тварини або дитина на першому році життя. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина – і табун [коней] мов буря понесла (М. Рильський). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
5. перволіток — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт.  Словник синонімів української мови
6. перволіток — ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм. 1. Маля тварини або дитина на першому році життя. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина — і табун [коней] мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).  Словник української мови в 11 томах
7. перволіток — Перволіток, -тка м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара. МВ. ІІ. 31.  Словник української мови Грінченка