перволіток —
перво́лі́ток 1 іменник чоловічого роду, істота про тварину розм. перво́лі́ток 2 іменник чоловічого роду, істота маля на першому році життя; про молоду людину — перен. розм.
Орфографічний словник української мови
перволіток —
-тка, ч., розм. 1》 Маля тварини або дитина на першому році життя. 2》 перен. Юна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перволіток —
ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм. 1. Маля тварини або дитина на першому році життя. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина – і табун [коней] мов буря понесла (М. Рильський). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
перволіток —
ПЕРВО́ЛІ́ТОК, тка, ч., розм. 1. Маля тварини або дитина на першому році життя. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина — і табун [коней] мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).
Словник української мови в 11 томах
перволіток —
Перволіток, -тка м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара. МВ. ІІ. 31.
Словник української мови Грінченка