перебачити
ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм.
1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.
Перебачити багато товару.
2. Внаслідок різного і багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь.
Казав урядник, що ще є тут засланці .. Добре, як політичні. Всяких я перебачив в етапі (А. Тесленко);
Захар .. зморщив лоба, але вже слухав не так уважно .. Хай уже молоді, хто не знає того, надивляються, а він того реманенту перебачив на своєму віку (В. Кучер);
Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, переливається в розумних, лукавих очах, які перебачили всячину (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)