перебачити

Перебачити, -чу, -чиш

гл.

1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього.

2) Простить. Угор.

Значення в інших словниках

1. перебачити — переба́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. перебачити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Побачити все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. 2》 Внаслідок різного та багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебачити — ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. 1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Перебачити багато товару. 2. Внаслідок різного і багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. перебачити — ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. 1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Граючи в Петербурзі в літнім театрі "Аркадія".., я перебачив за 4 місяці.. всю петербурзьку знать (Збірник про Кроп., 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах