Словник української мови у 20 томах

переблискувати

ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм.

Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.

На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (П. Панч);

В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (О. Гуреїв).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переблискувати — перебли́скувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. переблискувати — див. блищати  Словник синонімів Вусика
  3. переблискувати — -ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переблискувати — ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 44); В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (Гур., Наша молодість, 1949, 395).  Словник української мови в 11 томах