переблискувати
ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм.
Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.
На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (П. Панч);
В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)