переблискувати
ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.
На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 44);
В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (Гур., Наша молодість, 1949, 395).
Словник української мови (СУМ-11)