перегній

ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч.

Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус.

Готовий компост – це цінне добриво – перегній з значним вмістом азоту, фосфору і калію (з наук. літ.);

// Перегнилий гній (у 2 знач.).

Якщо гній розкладається.., то він перетворюється на перегній-сипець (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. перегній — перегні́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перегній — [пеиреигн’ій] -нойу, ор. -нойеим, м. (на) -нойі  Орфоепічний словник української мови
3. перегній — -ною, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток унаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус. || Перегнилий гній (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перегній — ГНІЙ (органічне добриво), ПЕРЕГНІ́Й, ПОГНІ́Й діал., ОБІРНИ́К діал. Відомо — щоб краще родила земля, Потрібно возити гній на поля (С. Олійник); Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (С.  Словник синонімів української мови
5. перегній — Перегні́й, -гно́ю, -гно́єві, -но́єм; -гно́ї, -їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перегній — ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів; гумус.  Словник української мови в 11 томах
7. перегній — Перегній, -гно́ю м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.  Словник української мови Грінченка