перегній
ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів; гумус.
Готовий компост — це цінне добриво — перегній з значним вмістом азоту, фосфору і калію (Довідник сіль. будівельника, 1956, 361);
// Перегнилий гній (у 2 знач.).
Якщо гній розкладається.., то він перетворюється на перегній-сипець (Добрива.., 1956, 49).
◊ Ляга́ти (лягти́, залягти́) перегно́єм — те саме, що Ляга́ти (лягти́) в зе́млю (труну́, домови́ну, я́му, моги́лу і т. ін.) ( див. ляга́ти).
[Монтаньяр:] Отак і ти заляжеш перегноєм в землі французькій з тим, щоб відродилась колись ідея вічна жірондистів (Л. Укр., II, 1951, 175).
Словник української мови (СУМ-11)