перегній —
перегні́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
перегній —
-ною, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток унаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус. || Перегнилий гній (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
перегній —
ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів; гумус. Готовий компост – це цінне добриво – перегній з значним вмістом азоту, фосфору і калію (з наук.
Словник української мови у 20 томах
перегній —
ГНІЙ (органічне добриво), ПЕРЕГНІ́Й, ПОГНІ́Й діал., ОБІРНИ́К діал. Відомо — щоб краще родила земля, Потрібно возити гній на поля (С. Олійник); Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (С.
Словник синонімів української мови
перегній —
ПЕРЕГНІ́Й, но́ю, ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів; гумус.
Словник української мови в 11 томах
перегній —
Перегній, -гно́ю м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Словник української мови Грінченка