перегони

ПЕРЕГО́НИ, ів, мн.

Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін.

Улаштовували [козаки] перегони на конях, об'їздили лошачків (П. Панч);

Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні.., коли можна було ходити на лижах, влаштовувати на річці перегони на ковзанах (В. Козаченко);

// перен. Змагання і боротьба в чому-небудь.

Життєві перегони;

Президентські перегони;

Передвиборні перегони.

○ (1) На (у, в) перего́ни, у знач. присл. – наввипередки.

– Чи ти, чоловіче, з глузду зсунувся? – скрикнула Їжиха. – Та з Зайцем хочеш у перегони бігати? (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. перегони — мн. (спортивні змагання) гонки, (на конях) скачки, верхогони.  Словник синонімів Полюги
2. перегони — перего́ни множинний іменник  Орфографічний словник української мови
3. перегони — ок. випередки, сов. гонки, (кіньми) верхогони.  Словник синонімів Караванського
4. перегони — -ів, мн. Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін. На перегони — наввипередки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перегони — ПЕРЕГО́НИ мн. (спортивні змагання в швидкості їзди, плавання, бігу тощо), ГО́НКИ, СКА́ЧКИ, ВЕРХОГО́НИ рідше (вершників). Як обіцяє директор Валерій Іванович, влаштують тоді ще одні захоплюючі змагання — перегони на човнах (О.  Словник синонімів української мови
6. перегони — Перего́ни, -нів, -нам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перегони — ПЕРЕГО́НИ, ів, мн. Спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу і т. ін. Улаштовували [козаки] перегони на конях, об’їздили лошачків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні..  Словник української мови в 11 томах