передавач
ПЕРЕДАВА́Ч, а́, ч.
1. Той, хто (те, що) передає що-небудь.
[Річард:] Всяк його [слово] сам зможе взять тепера, а передавачів не треба нам (Леся Українка);
Мелодія в “Енеїді”, як завжди у Лисенка, має першорядне значення. Вона – основний носій змісту і чутливий передавач найтонших емоційних .. відтінків (з наук. літ.).
2. Апарат, за допомогою якого передаються на відстань сигнали, повідомлення, зображення і т. ін.
Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (з наук.-попул. літ.);
– З деяких важливих причин ми утримуємось зараз від систематичної роботи на передавачу [передавачі]... (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)