передвісниця

ПЕРЕДВІ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до передві́сник.

Ся [Ольга] була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. передвісниця — передві́сниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. передвісниця — -і. Жін. до передвісник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передвісниця — ПЕРЕДВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до передві́сник.  Словник української мови в 11 томах