пережиток
ПЕРЕ́ЖИ́ТОК, тку, ч.
1. Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай.
– Не розумію твоєї примхи. Людина поступово не повинна б соромитись таких речей, се пережиток варварства (Леся Українка);
Пережитки минулого.
2. рідко. Те саме, що пережива́ння 2.
Неспокійні усякові [всякі] пережитки незабаром дали себе знати (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)