пережиток

(застарілі факти) мн. залишки, рештки, книжн. анахронізм, (частина того, що зникло) рудимент.

Значення в інших словниках

1. пережиток — пере́жи́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пережиток — о. родима пляма.  Словник синонімів Караванського
3. пережиток — -тку, ч. 1》 Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. 2》 рідко. Те саме, що переживання 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пережиток — ПЕРЕ́ЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. – Не розумію твоєї примхи.  Словник української мови у 20 томах
5. пережиток — ПЕРЕЖИВА́ННЯ (тривожне почуття), ПЕРЕЖИТТЯ́ діал., ПЕРЕЖИ́ТОК рідше. Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав — розхвилювався (Л.  Словник синонімів української мови
6. пережиток — ПЕРЕ́ЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. — Не розумію твоєї примхи. Людина поступово не повинна б соромитись таких речей, се пережиток варварства (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах