перекривляти
ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. перекри́влять; док., кого, що.
1. Робити кривим; тримати, розташовувати криво.
Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівий бік і скакав на лівій нозі (Л. Мартович);
// Відбивати криво, деформувати зображення (про дзеркало і т. ін.).
Дзеркальце висить, – хоч там таке, що як подивитись у його, то й себе не пізнаєш: так тобі перекривить обличчя... (Марко Вовчок);
// Викривляти, перекошувати, перев. під впливом сильного почуття, надаючи неприродного виразу (обличчя, риси обличчя).
Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (В. Козаченко);
Слова його звучали лагідно, але губи раз у раз перекривлював зневажливий усміх (Ю. Шовкопляс);
Генерал д'Ансельм підніс долоні до ушей, і болісна гримаса перекривила його випещене обличчя (Ю. Смолич);
// безос.
Внаслідок сильного нервового потрясіння Лук'янові перекривило рот (А. Іщук).
2. Копіювати чиюсь міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.; піддражнювати, підсміюватись, показуючи своє негативне, насмішкувате ставлення; передражнювати.
Галя ввесь час перекривляє всіх, як вони говорять: і Івана – надувшись, і Хведя – закочуючи очі вгору, і Трохима – водячи пальцем по книжці (Грицько Григоренко);
Молоду [прибиральницю] завжди перекривляли, вигадували їй різні прізвиська, часом робили все наперекір (О. Копиленко);
Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей – потіха та й годі! (О. Полторацький);
Онися вискочила в кімнату, зачинила за собою двері й перекривила Балабуху перед дверима, вивернувши з усієї сили спідню губу (І. Нечуй-Левицький);
Дівчинка заплакала. – Заплач, Матвійку, дам копійку, – перекривив її Сергійко (Григорій Тютюнник);
// Повторювати чиї-небудь слова, підкреслюючи інтонацією своє негативне або насмішкувате ставлення до них.
[Юда:] Я пригадав – він докорив мені. [Прочанин (перекривляє, з огидою):] “Він докорив!” – Тебе убити мало! (Леся Українка);
Скривившись, перекривляючи пані, запищала [Федорка]: – Ах, ах! Який жах! (А. Головко);
– Не треба було мучити худобу, – запалими очима дивиться Мар'ян на фурмана. – Худобу, худобу! – сердито всім обличчям і тілом перекривлює розкуйовджений Онуфрій (М. Стельмах);
– Не хочу... я буду дома... – прошепотів Зінько. – “Не хочу, я буду дома!” – перекривив його лікар. – Усі ви боїтесь тієї лікарні (Б. Грінченко);
О. Ананій сердито блимнув на матушку і перекривив: – Убивають! Шарманка бісова! (П. Панч);
* Образно. Гунява луна .. одгукувала з усіх боків чужі слова, перекривляла, реготалася (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)