перекіс
ПЕРЕКІ́С¹, ко́су, ч.
Стан за знач. перекоси́тися.
Старий тесляр то наближається, то відступає, .. споглядає арку, чи нема часом перекосу (К. Гордієнко);
Вантаж у кузові треба розміщати так, щоб навантаження на колеса було однаковим і не було перекосу кузова (з навч. літ.).
ПЕРЕКІ́С², ко́су, ч., діал.
Покіс.
Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)