перекіс —
перекі́с 1 іменник чоловічого роду перекошування перекі́с 2 іменник чоловічого роду покіс діал.
Орфографічний словник української мови
перекіс —
I -косу, ч. Стан за знач. перекоситися. || перен. Порушення співвідносності, міри в розвитку, у вияві чого-небудь. Курсовий перекіс — розходження офіційного та ринкового курсу валюти. II -косу, ч., діал. Покіс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перекіс —
ПЕРЕКІ́С¹, ко́су, ч. Стан за знач. перекоси́тися. Старий тесляр то наближається, то відступає, .. споглядає арку, чи нема часом перекосу (К.
Словник української мови у 20 томах
перекіс —
ПЕРЕКІ́С¹, ко́су, ч. Стан за знач. перекоси́тися. Старий тесляр то наближається, то відступає,.. споглядає арку, чи нема часом перекосу (Горд.
Словник української мови в 11 томах
перекіс —
Перекіс, -коса м. = покіс. Вх. Зн. 47.
Словник української мови Грінченка