перекіс

ПЕРЕКІ́С¹, ко́су, ч. Стан за знач. перекоси́тися.

Старий тесляр то наближається, то відступає,.. споглядає арку, чи нема часом перекосу (Горд., II, 1959, 272);

Вантаж у кузові треба розміщати так, щоб навантаження на колеса було однаковим і не було перекосу кузова (Автомоб., 1957, 290).

ПЕРЕКІ́С², ко́су, ч., діал. Покіс.

Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів (Фр., XIII, 1954, 329).

Значення в інших словниках

1. перекіс — перекі́с 1 іменник чоловічого роду перекошування перекі́с 2 іменник чоловічого роду покіс діал.  Орфографічний словник української мови
2. перекіс — [пеиреик’іс] -косу, м. (на) -кос'і, мн. -косие, -кос'іў  Орфоепічний словник української мови
3. перекіс — I -косу, ч. Стан за знач. перекоситися. || перен. Порушення співвідносності, міри в розвитку, у вияві чого-небудь. Курсовий перекіс — розходження офіційного та ринкового курсу валюти. II -косу, ч., діал. Покіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекіс — ПЕРЕКІ́С¹, ко́су, ч. Стан за знач. перекоси́тися. Старий тесляр то наближається, то відступає, .. споглядає арку, чи нема часом перекосу (К.  Словник української мови у 20 томах
5. перекіс — Перекіс, -коса м. = покіс. Вх. Зн. 47.  Словник української мови Грінченка