переметний
ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, ПЕРЕМІ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до переме́т².
Переметна перепона.
2. Який перекидається через сідло або плече.
Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Д. Мордовець).
3. спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором, сторонами.
Льодовики другого порядку або звислі .. до долин не доходять .. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з'єднуються на її гребені, – тоді утворюється переметний льодовик (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)