Словник української мови в 11 томах

переметний

ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до переме́т².

2. Який перекидається через сідло або плече.

Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в’ючили переметними сумами й торбами (Морд., І, 1958, 143).

3. спец. Який розміщується між протилежними, роз’єднаними простором, сторонами.

Льодовики другого порядку або звислі.. до долин не доходять.. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з’єднуються на її гребені, — тоді утворюється переметний льодовик (Курс заг. геол., 1947, 140).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переметний — переме́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. переметний — -а, -е. 1》 Прикм. до перемет II. 2》 Який перекидається через сідло або плече. 3》 спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором сторонами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переметний — ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, ПЕРЕМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до переме́т². Переметна перепона. 2. Який перекидається через сідло або плече. Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Д. Мордовець). 3. спец.  Словник української мови у 20 томах