перепалка
ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що перестрі́лка.
Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (О. Гончар);
Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли “язика” (І. Нехода).
2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка.
Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (І. Котляревський);
В камері, що занадто рано проснулася, клекотіла перепалка, відчувався якийсь скандал (І. Багряний);
В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)