перепалка
ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що перестрі́лка.
Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (Гончар, III, 1959, 363);
Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (Нех., Під.. зорею, 1950, 92).
◊ Потрапля́ти в перепа́лку (перепа́лки) — опинятися в скрутному становищі.
Молодший лейтенант Теличко був ветеран,.. з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Гончар, III, 1959, 335);
Он Беккі не сміялася так з Тома Сойєра, хоч той потрапляв у куди складніші перепалки (Чаб., Катюша, 1960, 127).
2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка.
Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (Котл., І, 1952, 246);
В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Баш, Надія, 1960, 129).
Словник української мови (СУМ-11)