перепивати

ПЕРЕПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПИ́ТИ, п'ю́, п'є́ш, док.

1. кого і без дод. Випивати алкогольних напоїв більше за іншого, інших.

Батько Івана Марковича свого часу був дяком у ковалівській церкві. Славився своїм неперевершеним басом і вмінням перепивати на хрестинах чи похоронах всіх гостей (Ю. Збанацький);

– Пан Забрьоха – не узяв його чорт, не пролива; ще щоб і мене не перепив (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ще з часів парубоцтва звик чоловік верховодити. Бо таки ніхто не міг тоді змагатися з його буйною силою, розхристаним молодецтвом, перемогти навкулачки, перепити, перетанцювати (Я. Гримайло).

2. що і без дод., до кого, діал. Випивати за чиє-небудь здоров'я, бажаючи комусь щастя.

Підніс [Верига] коновку [калганівки] і став перепивати до Кладиноги (П. Панч).

3. кому що, діал. Випиваючи чарку, дарувати що-небудь молодому або новонародженому.

– А твоєму синкові перепиваю десятину свого Левка. – Що ти, отямся, Свириде! – перелякалась такого щедрого дарунка Марійка. – Це ж земля дорога... (М. Стельмах).

4. що. Випивати все або багато чого-небудь одне за одним.

Перепити всі вина;

// П'ючи, проголошувати всі або багато тостів, промов.

В замку гості встигли вже перепити всі тости, повечеряти і тепер, підігріті вином, весело сперечалися (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. перепивати — перепива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепивати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
3. перепивати — -аю, -аєш, недок., перепити, -п'ю, -п'єш, док. 1》 перех., кого і без додатка. Випивати алкогольних напоїв більше за іншого, інших. 2》 перех. і неперех., до кого, діал. Випивати за чиє-небудь здоров'я, бажаючи комусь щастя. 3》 перех., кому що, діал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепивати — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг.  Словник синонімів української мови
5. перепивати — ПЕРЕПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, док. 1. перех., кого і без додатка. Випивати алкогольних напоїв більше за іншого, інших. Батько Івана Марковича свого часу був дяком у ковалівській церкві.  Словник української мови в 11 томах
6. перепивати — Перепива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» Шух. І. 194. 2) — кому що.  Словник української мови Грінченка