перепиватися

ПЕРЕПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПИ́ТИСЯ, п'ю́ся, п'є́шся, док.

1. чого і без дод. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп'яніння; упиватися.

Мати, боячись, щоб він, не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш);

– Що там, Дмитрію, певно, меду хтось перепився? (А. Хижняк);

// Призвичаюватися до п'янства, ставати п'яницею; спиватися.

А голос мав [отець Василь] який, доки не перепився! (Г. Хоткевич);

// перен. Впадати у стан, що нагадує оп'яніння, хміліти (від радості, горя і т. ін.).

Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь, Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (А. Малишко).

2. Напиватися п'яними (про всіх або багатьох).

Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський);

Одного разу вночі Савка перебрався до Палія і повідомив його, що військо Браницького перепилося і спить покотом (з казки).

3. Випивати рідини більше, ніж слід; обпиватися.

А що коли коні розкувалися чи переп'ються води й пристануть у дорозі? (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. перепиватися — перепива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепиватися — -аюся, -аєшся, недок., перепитися, -п'юся, -п'єшся, док. 1》 чого і без додатка. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп'яніння; упиватися. || Призвичаюватися до п'янства, ставати п'яницею; спиватися. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепиватися — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг.  Словник синонімів української мови
4. перепиватися — ПЕРЕПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПИ́ТИСЯ, п’ю́ся, п’є́шся, док. 1. чого і без додатка. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп’яніння; упиватися. Мати, боячись, щоб він, не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах