переполох

ПЕРЕПОЛО́Х, у, ч.

1. Раптове замішання, тривожна метушня; переляк, викликаний таким замішанням.

Як схарапуджена отара, кинулися вони [піщани] врозтіч... хто куди!.. Такий переполох – генералові на руку ковінька (Панас Мирний);

Повсюди в багатих садибах панував переполох, поширювались неймовірні чутки, селяни ходили похмурі й озлоблені (П. Кочура);

Переполох нападав на нього завжди в ті хвилини, коли дзвонило вище начальство (Ю. Бедзик).

2. заст. Назва хвороби, викликаної переляком.

Найважче було встановити причину хвороби. Це не пристріт і не сояшниці, тут швидше вже переполох чи просто наврочено... (О. Донченко).

Зчиня́ти (виклика́ти, роби́ти) / зчини́ти (ви́кликати, зроби́ти) переполо́х див. зчиня́ти;

Нароби́ти переполо́ху див. наро́блювати;

(1) Переполо́х зчини́вся (учини́вся, ста́вся, поча́вся і т. ін.) – створилося замішання.

Гай, гай, як почули про ту нову конституцію Медведі, Вовки і всякі інші драпіжники! От варто було побачити, який переполох між ними вчинився (І. Франко);

На другий день у неділю рано стався на фабриці великий переполох (С. Ковалів);

Вартові розігнали місцевих жителів, пильнували арештантів, піднявши рушниці й тримаючи псів-вовчурів напоготові. І раптом зчинився переполох (І. Багряний).

○ (2) З переполо́ху, у знач. присл. – злякавшись чого-небудь, від страху, викликаного замішанням.

Підкралися [дівчата], щоб ізлякать; Коли подивляться, що вбитий, – З переполоху ну втікать! (Т. Шевченко).

◇ Вилива́ти (відлива́ти) / ви́лити (віділля́ти) переля́к (переполо́х, уро́ки і т. ін.) див. вилива́ти.

Значення в інших словниках

1. переполох — (почуття страху) переляк, сполох, перестрах, (що спричинився до загального безладу) паніка.  Словник синонімів Полюги
2. переполох — переполо́х іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. переполох — ПАНІКА, ПЕРЕЛЯК, ТРИВОГА, ЗАМ'ЯТТЯ.  Словник синонімів Караванського
4. переполох — -у, ч. 1》 Раптове замішання, тривожна метушня; переляк, викликаний таким замішанням. Зчинити переполох. 2》 заст. Назва хвороби, викликаної переляком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переполох — Переполо́х, -ло́ху, в -ло́сі; -ло́хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. переполох — ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І.  Словник синонімів української мови
7. переполох — ПЕРЕПОЛО́Х, у, ч. 1. Раптове замішання, тривожна метушня; переляк, викликаний таким замішанням. Як схарапуджена отара, кинулися вони [піщани] врозтіч… хто куди!..  Словник української мови в 11 томах
8. переполох — Переполох, -ху м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415.  Словник української мови Грінченка