переполоханий
ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до переполо́хати.
Маріка була переполохана і мовчала (Г. Хоткевич).
2. у знач. прикм. Який переполохався.
Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О. Стороженко);
Зрідка чулися з села постріли та тривожне виття переполоханих собак (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)