переполоханий

ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до переполо́хати.

Маріка була переполохана і мовчала (Хотк., II, 1966, 392).

2. у знач. прикм. Який переполохався.

Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375);

Зрідка чулися з села постріли та тривожне виття переполоханих собак (Іщук, Вербівчани, 1961, 134).

Значення в інших словниках

1. переполоханий — переполо́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. переполоханий — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
3. переполоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переполохати. 2》 у знач. прикм. Який переполохався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переполоханий — ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до переполо́хати. Маріка була переполохана і мовчала (Г. Хоткевич). 2. у знач. прикм. Який переполохався. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О.  Словник української мови у 20 томах
5. переполоханий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови