перепрілий
ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до перепрі́ти.
Незважаючи на те, що торфові ґрунти багаті на органічні речовини, добрі результати дає внесення 10–20 т на гектар добре перепрілого гною (з наук. літ.);
Безногий інвалід останньої війни На розі авеню Колумба і Бродвея, – Протерта блуза, вицвілі штани, Від поту перепріла портупея (Л. Дмитерко).
2. у знач. прикм. Гнилий (про листя, гній і т. ін.).
Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (А. Іщук);
Над ними тихенько гуло верховіття сосен .. Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко).
3. у знач. прикм. Зіпсований від довгого вживання, дії чогось.
В своїх лаптях і перепрілій сорочці він ходив по ярмарку з таким виглядом, немов уже дзвеніли йому в кишенях веселі червінці (О. Гончар);
// Подразнений, запалений від поту, бруду і т. ін. (про шкіру, пальці, ноги).
Перепрілі ноги свербіли.
Словник української мови (СУМ-20)