перепрілий

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів'я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). — Пор. трухля́вий.

Значення в інших словниках

1. перепрілий — перепрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перепрілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перепріти. 2》 у знач. прикм. Гнилий (про листя, гній і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Зіпсований від довгого вживання, дії чогось. || Подразнений, запалений від поту, бруду і т. ін. (про шкіру, пальці, ноги).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепрілий — ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до перепрі́ти. Незважаючи на те, що торфові ґрунти багаті на органічні речовини, добрі результати дає внесення 10–20 т на гектар добре перепрілого гною (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. перепрілий — ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перепрі́ти. Незважаючи на те, що торфові грунти багаті на органічні речовини, хороші результати дає внесення 10-20 т на гектар добре перепрілого гною (Картопля, 1957, 102)...  Словник української мови в 11 томах