перепуджений

ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм., СХАРАПУ́ДЖЕНИЙ підсил. розм., ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ діал. Злякані люди вибігали з хат та благали, щоб він замовк (М. Коцюбинський); Налякані пасажири кілька секунд мовчали (М. Трублаїні); До переляканих хлоп'ят спустилась кремезна людина (Ю. Збанацький); Біжать (люди) між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Виють вночі наполохані собаки (А. Головко); Соломія сиділа перестрашена та прислухалася, про що шепче морок (М. Коцюбинський); Повз них бігли схарапуджені есесівці, деякі чіплялися на підніжки (П. Загребельний). — Пор. 1. боязки́й.

Значення в інших словниках

1. перепуджений — Перепу́джений: — переляканий [51,V] — переляканий, застрашений [IV] — переляканий [ ]  Словник з творів Івана Франка
2. перепуджений — перепу́джений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. перепуджений — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
4. перепуджений — -а, -е, діал. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепудити. 2》 у знач. прикм. Який перелякався, перепудився. 3》 у знач. прикм. Який виражає переляк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перепуджений — ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до перепу́дити. А як мужик рипне хатніми дверми, то вони покидають зерно і, перепуджені, злітають під небо (В. Стефаник). 2. у знач. прикм. Який перелякався, перепудився. – Се був він, Сава!...  Словник української мови у 20 томах
6. перепуджений — ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепу́дити. 2. у знач. прикм. Який перелякався, перепудився. — Се був він, Сава! — кликнула одна молода жінка перепуджена (Коб., II, 1956, 202); Земля тряслася. Вибухи схоплювалися все ближче.  Словник української мови в 11 томах