перерваний

ПЕРЕ́РВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перерва́ти.

– Так от я й вийшла за нього, – почала перервану кінцем вечері розмову Ольга Семенівна (Г. Хоткевич);

Сон Темара був перерваний якимось ударом у човен (М. Трублаїні);

Телефонний зв'язок з районом .. перерваний (Григорій Тютюнник);

// пере́рвано, безос. пред.

Розмову було без жалю перервано (Ю. Яновський);

Зв'язок перервано.

2. у знач. прикм. Розірваний, розтятий і т. ін.

Останнім приплив із своїми краянами Федір Андріяка, відчайдушний шибайголова з перерваною губою (О. Гончар);

Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розмови] і знову почав мережити поволі епопею геройську (В. Гжицький);

* У порівн. І те, і те: як птах ранковий Раптово випурхне з трави, Як сон перерваний раптовий – Мені не йдеш ти з голови (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. перерваний — пере́рваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перерваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перервати. || перервано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Розірваний, розтятий і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перерваний — Пере́рваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перерваний — ПЕРЕ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перерва́ти. — Так от я й вийшла за нього, — почала перервану кінцем вечері розмову Ольга Семенівна (Хотк., І, 1966, 63); Сон Темара був перерваний якимось ударом у човен (Трубл., Хатина..  Словник української мови в 11 томах