пересип
ПЕРЕ́СИП¹, ПЕРЕ́СПА у, ч. і ж., діал.
Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера.
Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман – один з найбільших у південно-східній частині України (з наук. літ.);
Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила здорове, на верстов двадцять, озеро од моря та од лимана (І. Нечуй-Левицький).
ПЕРЕ́СИП², у, ч., розм.
Стан за знач. пересипля́ти, переспа́ти 3.
На порозі появилась Галя. Трохи з пересипу лице її горіло краскою (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)