пересип
ПЕРЕ́СИП¹, у, ч. і діал. і, ж. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера.
Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман — один з найбільших у південно-східній частині УРСР (Геол. Укр., 1959, 313);
Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила здорове, на верстов двадцять, озеро од моря та од лимана (Н.-Лев., II, 1956, 225).
ПЕРЕ́СИП², у, ч., розм. Стан за знач. пересипля́ти, переспа́ти 3.
На порозі появилась Галя. Трохи з пересипу лице її горіло краскою (Мирний, IV, 1955, 145).
Словник української мови (СУМ-11)