пересип

пере́сип

I -у, ч.

Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера.

II -у, ч., розм.

Стан за знач. пересипляти, переспати 3).

Значення в інших словниках

1. пересип — пере́сип 1 іменник чоловічого роду вал діал. пере́сип 2 іменник чоловічого роду пересипання розм.  Орфографічний словник української мови
2. пересип — див. КОСА; переспа.  Словник синонімів Караванського
3. пересип — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
4. пересип — Пере́сип, -пу; -сипи, -пів (ч. р.) і пере́спа, -пи; -ре́спи, -ре́сп (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пересип — ПЕРЕ́СИП¹, ПЕРЕ́СПА у, ч. і ж., діал. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера.  Словник української мови у 20 томах
6. пересип — ПЕРЕШИ́ЙОК (вузька смуга суші, що сполучає два материки або материк і півострів), ПЕРЕ́СИП, ПЕРЕ́СИПОК діал. (природний вал з піску або гальки, який відокремлює затоку від моря чи озера).  Словник синонімів української мови
7. пересип — ПЕРЕ́СИП¹, у, ч. і діал. і, ж. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман — один з найбільших у південно-східній частині УРСР (Геол.  Словник української мови в 11 томах
8. пересип — Пере́сип, -пу м. = переспа.  Словник української мови Грінченка