перестигати

ПЕРЕСТИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. перести́г, ла, ло; док.

Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати.

Насіння вибирають не відразу, а чекають, поки плоди почнуть перестигати (з наук.-попул. літ.);

Саме жали ячмінь, а він уже перестиг – сиплеться, тільки й можна по росі ранками жати (А. Головко);

Тим більше в косовицю... трави ж перестигають і тверднуть, як дріт, а дні минаються, як солом'яний вогонь горить (Р. Федорів);

// перен., розм., ірон. Перейти межу зрілого віку.

[Кукса:] А вже, звісно, коли це зіллє [зілля – дівчата] пристигло, то швидш випихай його з двору, бо як перестигне, то ніхто й не поквапиться... (М. Кропивницький).

ПЕРЕСТИГА́ТИ², а́є, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, не; мин. ч. перести́г, ла, ло; док.

Ставати дуже холодним; вихолоджуватися, застигати.

Молоко перестигло.

Значення в інших словниках

1. перестигати — перестига́ти 1 дієслово недоконаного виду перезрівати перестига́ти 2 дієслово недоконаного виду вихолоджуватися, застигати  Орфографічний словник української мови
2. перестигати — I -аю, -аєш, недок., перестигнути, -ну, -неш; мин. ч. перестиг, -ла, -ло і перестигнув, -игнула, -игнуло; док. Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати. || перен., розм., ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перестигати — ПЕРЕЗРІ́ТИ (стати надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ПЕРЕСПІ́ТИ (про плоди, злаки); ПЕРЕСТО́ЯТИ (про злаки, траву на корені). — Недок.: перезріва́ти, перестига́ти, переспіва́ти, пересто́ювати.  Словник синонімів української мови
4. перестигати — ПЕРЕСТИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. перести́г, ла, ло; док. Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати.  Словник української мови в 11 томах