перетинатися
ПЕРЕТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕТЯ́ТИСЯ, ПЕРЕТНУ́ТИСЯ, тне́ться, док.
1. Пролягати впоперек чого-небудь, перехрещуватися з чимсь.
Біжить стежка понад ставом .. Перейти рівчак, і тут дві стежки перетнуться – одна в село, друга на хутір (М. Стельмах);
* Образно. Якусь мить вони дивилися одне на одного – презирливий погляд Катерини перетнувся зі мстивим, зловтішним поглядом Кулика (С. Журахович);
// Покриватися перехресними смугами чого-небудь.
Широкі шрами, уже підживші, перетиналися недавніми, що мов серпом були порізані, червоніли і ятрилися (Панас Мирний);
На горизонті жовті, вицвілі стерні перетиналися синюватими струменями гарячого, тремтливого марева (М. Руденко).
2. перен. Зненацька закінчуватися, перериватися; уриватися.
[Прісцілла:] Ні, тату, настав уже й мій час. Отак невидно перетинається життя людське .. – Я здавна вже мов гість на сьому світі (Леся Українка);
Ще кілька слів було промовлено, і розмова перетялась... (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. Марта завела тоненьким голоском, але в неї голос неначе спорснув і перетявсь (І. Нечуй-Левицький).
3. тільки недок. Пас. до перетина́ти.
Якщо дві паралельні площини перетинаються третьою, то прямі їх перетину паралельні (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)