перехрещений

ПЕРЕХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перехрести́ти.

Море синіло в його очах, перехрещене пунктирами морських шляхів (В. Кучер);

Краса та .. дратувала й тривожила бентежними пахощами розмерзаючої землі, глибокою синявою перехрещеного колючим дротом неба (В. Козаченко);

Він .. обсмикнув свою шкуратянку, підперезану і перехрещену через плечі кулеметними стрічками (Ю. Смолич);

Хрещатик... Соковита назва! Колись тут справді була долина, перехрещена ярами (А. Крижанівський);

– Все готово, прошу ясновельможного пана, – відрапортував, випрямившись, панський камердинер Стефан, перехрещений в Теофана (І. Франко);

Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (О. Ільченко).

2. у знач. прикм. Розміщений навхрест.

На довгому дощатому столі з перехрещеними ніжками вишикувались у ряд пробірки (Ю. Збанацький);

Десь поблизу від ритмічного погойдування вітру скрипіли перехрещені берези (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)