першопроходець

ПЕРШОПРОХО́ДЕЦЬ, дця, ч.

Який першим прокладає шлях куди-небудь, першим досліджує нові території.

Арктика привертала увагу першопрохідців багатьох поколінь (з газ.);

* Образно. В автомобільній промисловості КрАЗам належить особливе місце. Вони – першопрохідці (з газ.);

// перен. Який відкриває щось нове.

Першопроходець космічних трас.

Значення в інших словниках

1. першопроходець — -дця, ч. 1》 Той, хто першим прокладає шлях куди-небудь, першим досліджує нові території. 2》 Про того, хто першим вторгається в нову, незнану область людської діяльності; першовідкривач.  Великий тлумачний словник сучасної мови