першопричина
ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн.
Найперша, головна причина чого-небудь.
Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи, вихідну симетрію, містичні кінетичні сутності як про першопричину руху (з наук.-попул. літ.);
В будь-якій події є збуджувальне магнето, першопричина себто (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)